4 Августа 2006 года
Гордость и боль Халльварда Флесланда
Еще до появления этого «первенца» в начале июня у изрезанного фьордами побережья пресса Норвегии посвятила ему не один десяток восторженных статей. Не отставали от журналистов и высокие чины королевских военно-морских сил, в унисон со СМИ вторившие, что «современнейшая система вооружения фрегатов типа «Фритьоф Нансен» – это прыжок ВМС Норвегии в будущее». Светлошаровый фрегат назвали в честь знаменитого норвежского ученого и полярного исследователя. Причем перед этим провели своего рода социологический опрос среди населения страны, так как некоторые по старой традиции все же хотели, чтобы «новобранцы» норвежских ВМС заимствовали имена у городов. Однако большинство норвежцев проголосовали за то, чтобы присвоить новым фрегатам имена великих ученых, прославивших скандинавское государство в мире. Всего построят пять фрегатов. Последний из них вступит в боевой состав ВМС в 2009 году. Стоимость одного корабля вместе с вертолетом составляет около 20 млрд. крон (более 80 млрд. рублей). Но денег не жалко, так как они пойдут, пишет норвежская пресса, «для усиления репутации королевства как государства, имеющего морские границы»…
На вертолетной площадке нас – офицеров с БПК «Адмирал Левченко», находившегося с визитом в главной военно-морской базе Хоконсверн, – дружелюбно улыбаясь, встретил командир «Фритьофа Нансена» капитан 2 ранга Халльвард Флесланд. Высокий, в импозантных очках, он по-хозяйски - широким жестом руки: мол, добро пожаловать на борт! - пригласил пройти в его каюту. Едва ступив в чертоги корабельного коридора, сразу же снял фуражку, обнажившую академическую лысину на голове. Его примеру последовали и мы.
В коридорах похожее на линолеум покрытие темно-изумрудного цвета с белыми хаотически расположенными «лепестками» - вкраплениями, не позволяющими скользить ногам при движении. Приборку такого покрытия делают «сухим» способом, то есть без воды. Кстати, все материалы, которыми отделан внутри корабль, трудновоспламеняемые.Первое, за что зацепились взглядом в просторной, со вкусом меблированной в спокойных тонах каюте, – огромная красная кнопка, расположенная на переборке возле входной двери. Ничего подобного в «апартаментах» командиров российских кораблей не видели и поэтому, естественно, от вопроса не удержались: «А это что за кнопка?»- «Stop ship!» – серьезно ответил командир «Нансена». – «Стоп-кран» для моего корабля...
Но, увидев недоверие и недоумение на наших лицах, широко улыбнулся и объяснил, что это кнопка для... блокировки запирающего механизма входной двери в каюту. И всего-то? А мы уж раскатали воображение, что раз суперкорабль, то небось чего здесь только нет. Впрочем, последующая действительность, скажем так, оправдала наши ожидания.Перед началом экскурсии по «Нансену» его командир немного рассказал о себе, отметив, что родился он 19 июня 1959 года. Спустя девятнадцать лет начал служить в королевских военно-морских силах, то есть на сегодняшний день в его послужном «активе», как говорят у нас на флоте, уже двадцать восемь «календарей». А первым командирским кораблем для него, тогда еще двадцатипятилетнего офицера, стал маленький патрульный катер «Хэсса». После восемь лет он отдал старожилам ВМС - фрегатам типа «Осло». Затем два года командовал плавучей базой снабжения «Хортен». С нее и пришел на «Фритьоф Нансен», где уже год.- Словом, главная вещь в моей биографии – это то, что я командую, - улыбнулся Халльвард. - У меня любимая жена и трое прекрасных детей. Они живут в трех километрах от Хоконсверна. Кстати, когда-то у меня была возможность изучить русский язык на офицерских курсах, однако моя жена забеременела, и планы, увы, сорвались: вместо русского языка мы запланировали ребенка.
После такого вступления он начал рассказывать о своем корабле. Изначально было приложено очень много усилий, чтобы создать пассивную защиту корабля в соответствии с технологическим требованием пресловутой системы «стелс». Конструктивное решение этой проблемы в сочетании с использованием композитных материалов стало таким, что в архитектуре внешних обводов корабля, по словам Халльварда Флесланда, «вы не увидите ни одного прямого угла». Поэтому радиолокационное излучение, отраженное фрегатом в обратном направлении, будет настолько слабым, что РЛС противника сложно его зафиксировать. Инфракрасное излучение от «Фритьофа Нансена» также низкое из-за конструктивной особенности надстройки корабля, исполненной, безусловно, по образу и подобию космолетов из небезызвестных «Звездных войн» Джорджа Лукаса.
Организационно экипаж делится на пять боевых частей. Первой идет оперативная (совмещенный аналог радиотехнической и штурманской боевых частей на российских кораблях), затем - вооружения (объединенные минно-торпедная и ракетно-артиллерийская БЧ) и инженерная (электромеханическая). Наша служба снабжения представлена боевой частью тылового обеспечения. И завершает штатную структуру «Фритьофа Нансена» вертолетная БЧ (в ВМФ – БЧ-6 на авианесущих крейсерах). Экипаж – 121 человек (56 офицеров, 31 мичман и 34 матроса). Но в настоящее время на «Нансене» пока лишь 108 человек. На вопрос, сам ли он набирал экипаж, командир ответил:
- У меня не было такой возможности: самому рекомендовать специалистов на ключевые должности в экипаж. В ВМС Норвегии назначение на корабли столь же регламентированный кадровый процесс, как и при назначении на любые другие должности. Это прерогатива высшего руководства. Для меня стало большим удовольствием и огромной честью, что самого назначили командиром «Фритьофа Нансена».
На корабле есть также возможность разместить походный штаб до 30 человек во главе со старшим тактической группы. Корабль-то большой, однако и он ограничивается количеством... 146 кроватей. Подумалось, что если прикомандируют кого-то сверх штата, то исключительно со своими раскладушками. Кроме этого, на корабле будет располагаться вертолетная группа, состоящая из десяти офицеров ВВС (пилот, тактический координатор, оператор и команда обеспечения – техники). Кстати, в вооруженных силах Норвегии все, что летает, относится исключительно к военно-воздушным силам. У норвежцев нет морской авиации.
Офицерские и мичманские каюты на «Нансене», которые нам показал далее командир, предложив экскурсию по кораблю, двухместные, с кондиционером, санузлом и душем. Матросские каюты - шестиместные: койки в них расположены в два яруса. Они также с кондиционером. Однако в некоторых есть санузел с душем, в других - нет. Поэтому жильцы последних ходят, образно говоря, «окачиваться» (горячая и холодная вода подаются круглосуточно) к соседям.
В медицинском блоке одновременно могут наблюдать до трех послеоперационных больных. Здесь уютно, комфортно, стерильно. Вся экипажная диагностика и наследственность – в персональном компьютере. Операционный стол стандартный, закреплен посредине амбулатории. Словом, я не великий спец в эскулаповских вопросах, но на нашего флагманского «дока» майора медслужбы Олега Вовка «нансеновская» амбулатория, как он признался, впечатление произвела: штатные дефлибрилятор, рентгенологическое оборудование и даже... одноразовые пинцеты.
Кают-компании офицерского и мичманского состава добротны: дерево, кожа, высококлассная материя, да и выдержаны в строгом, флотском стиле. Приглушенный, мягко обволакивающий свет из бра. В обязательном порядке – портреты короля Харальда V и королевы Сони, холодильник с «кока-колой», на барной стойке аппарат для приготовления кофе и чая, музыкальный центр. Словом, полная релаксация, то бишь психологическая разгрузка для людей моря в минуты законного досуга. Правда, по словам командира, кают-компании до конца еще не приведены в порядок: не развешаны на стенах картины, которые тщательно отбираются для надлежащего украшения корабельного «салона». Кстати, их размещением на стенах, как нам сказали, будет заниматься профессиональный дизайнер, чтобы если уж вбивать в переборку гвоздь, то один раз и навсегда.
Ходовой мостик «Нансена» полностью интегрирован с новейшими системами тактического назначения, командования и управления кораблем. На корабле ведется электронная штурманская прокладка. По словам командира фрегата, она – основная. Однако на всякий случай ведут и бумажную прокладку: естественно, на традиционных морских картах.
На корабле установлено (снаружи и внутри корпуса) семнадцать видеокамер слежения. На мониторы, которыми изобилует ходовой пост, также выведены приборы обнаружения открытого огня. Если одна из «лампочек» на схеме наливается красным цветом, значит, это пожарная тревога. Трехмерная система изображения, экранированная на мониторе, позволяет «видеть» любое помещение корабля. Легким движением компьютерной мыши можно разворачивать палубы, отсеки и корабельные помещения, которых на «Нансене» 590, в любое плоскостное положение и вычислить источник возгорания. Кстати, изображение можно увеличивать.
С компьютера осуществляется также управление общекорабельными системами. В помещениях «Нансена» находится шестьдесят тысяч различных датчиков, информация с которых поступает на мониторы в пост энергетики и живучести и дублируется в ГКП, где кроме состояния корабельных помещений контролируется работа двух газотурбинных двигателей и четырех дизель-генераторов, каждый из которых, кстати, вырабатывает мощность, равную 1,1 мегаватту.
Перед входом в боевой информационный центр (БИЦ) – святая святых любого корабля независимо от его национальной принадлежности - нас попросили сдать мобильные телефоны, фотоаппараты, а лично меня еще и диктофон.
Первое, что поразило в затемненном помещении боевого информационного центра «Нансена» – обилие, даже в сравнении с ходовым постом, всевозможных жидкокристаллических мониторов. В центре БИЦ за широким столом расположены компьютеризированные рабочие места командира корабля, офицера по тактическим операциям и старшего на борту. Отдельно «кучкуются» гидроакустики. Чуть дальше – операторы, контролирующие работу вертолетов. От них к группе командования стекается информация о подводной и воздушной обстановке. Есть также пост для взаимодействия с F-16, которых, как планируется, моряки будут запрашивать для обеспечения противовоздушной обороны своего современнейшего корабля.
На «Фритьофе Нансене» предусмотрена вертикальная система пуска ракет, которая адаптирована под американские зенитные управляемые ракеты «Си Спарроу» MK41 (32 единицы) и противокорабельные ракеты «Томагавк» и «Асрок». Кстати, пока на борту «Томагавков» нет. Да и оснащение ими всех пяти новых фрегатов не планируется. Сейчас, как пояснил Халльвард Флесланд, в стадии разработки находится норвежская ПКР «Нэвэл страйк» с дальностью стрельбы до ста километров и инфракрасной головкой самонаведения.
- Она, - сказал Флесланд, - будет установлена уже на четвертом фрегате. Кстати, знаете, в чем отличие, например, вашего «Адмирала Левченко» от «Нансена»? У вас – корабль в классическом восприятии этого термина. А у нас – «платформа» по доставке оружия в ту либо иную точку Мирового океана. И в ВМС есть плавучая база снабжения «Хортен», способная, образно говоря, перезарядить нашу «платформу» прямо в открытом море.
В арсенале фрегата также 76-миллиметровое артиллерийское орудие «Ото Бреда» SR, расположенное на баке, и 12,7-мм малокалиберная пушка. Ну а норвежское ноу-хау - вертолет NH-90 с дальностью полета более пятисот миль - будет вооружен глубинными бомбами и торпедами.
- Хотя корабль и многоцелевой, - рассказывал его командир, - все же его основное предназначение – противолодочная борьба. Для чего на вооружении имеем торпеды «Стингрей» в облегченном варианте, которые могут отстреливаться из четырех торпедных аппаратов – по два с каждого борта. А в корме расположена буксируемая активно-пассивная гидроакустическая антенна САРТАS MK IIV1. Она способна опускаться на глубину свыше двухсот метров. Скорость корабля, на которой выставляется антенна, не должна превышать десяти узлов. Однако уже буксировать CAPTAS фрегат «Фритьоф Нансен» может c любой скоростью.
И главное, он способен выполнять задачи в любых водах и при абсолютно диаметральных температурах: как в тропиках, так и в условиях Арктики. Длина фрегата – 134 метра, а максимальная ширина – 16,8 метра. Высота над ватерлинией – 31 метр. Максимальная осадка – 7,6 метра. Водоизмещение 5,3 тысячи тонн. Максимальная скорость хода — 26 узлов, крейсерская – 15 узлов. Дальность плавания — 4,5 тысячи миль.
- Я и мои моряки очень гордимся своим кораблем, - сказал в заключение капитан 2 ранга Халльвард Флесланд. - Ожидаем, что таких фрегатов будет гораздо больше. Для нашего государства по деньгам - это реально. А еще хотим, чтобы «Нансена» увидело как можно больше людей. Он им обязательно понравится. Поверьте, он удивителен. И, рассказывая о нем, всегда хочется перед словом «корабль» добавлять приставку «супер». К сожалению, на фрегатах военнослужащим разрешено выходить в море, пока не исполнится сорок семь лет. Поэтому хочу я того или нет, в следующем году мне придется сойти с командирского мостика «Фритьофа Нансена».
Последние слова норвежский офицер произнес негромко. И, мне показалось, с едва прикрытой болью.
Сергей Васильев, спец.корр. «Красной звезды»
Полное или частичное воспроизведение материалов сервера без ссылки и упоминания имени автора запрещено и является нарушением российского и международного законодательства
Забугорный ВМФ (ВМС)
Укрепляют морскую составляющую ПРО
ВМС США планируют удвоить число кораблей, входящих в состав морских сил противоракетной обороны. В настоящий момент американский флот располагает тремя кораблями, способными осуществлять обнаружение, сопровождение и перехват баллистических ракет - это крейсера CG 67 Shiloh, CG 70 Lake Erie, CG 73 Port Royal. Эти корабли класса Ticonderoga, вошедшие в строй в 1992-1994 годах, были переоборудованы для запуска ракет Standard SM-3. Они активно участвуют в испытаниях морской системы ПРО США. В конце 2006 года ВМС США получат еще три корабля, переоборудованных для выполнения задач противоракетной обороны. Новыми плавучими батареями системы ПРО станут эскадренные миноносцы DDG 54 Curtis Wilbur, DDG 63 Shethem, DDG 73 Decatur, построенные в 1994, 1995 и 1998 годах. Эти корабли типа Arleigh Burke также будут переоборудованы для запуска ракет SM-3 из вертикальных пусковых установок. Эсминец Decatur также получит оборудование для обнаружения и сопровождения целей на дальней дистанции. Вновь переоборудованные корабли противоракетной обороны, как и их предшественники, будут размещены в Тихом океане. Всего ВМС США планируют иметь в своем составе 18 эскадренных миноносцев и крейсеров, способных осуществлять перехват баллистических ракет.
ВМС США планируют удвоить число кораблей, входящих в состав морских сил противоракетной обороны. В настоящий момент американский флот располагает тремя кораблями, способными осуществлять обнаружение, сопровождение и перехват баллистических ракет - это крейсера CG 67 Shiloh, CG 70 Lake Erie, CG 73 Port Royal. Эти корабли класса Ticonderoga, вошедшие в строй в 1992-1994 годах, были переоборудованы для запуска ракет Standard SM-3. Они активно участвуют в испытаниях морской системы ПРО США. В конце 2006 года ВМС США получат еще три корабля, переоборудованных для выполнения задач противоракетной обороны. Новыми плавучими батареями системы ПРО станут эскадренные миноносцы DDG 54 Curtis Wilbur, DDG 63 Shethem, DDG 73 Decatur, построенные в 1994, 1995 и 1998 годах. Эти корабли типа Arleigh Burke также будут переоборудованы для запуска ракет SM-3 из вертикальных пусковых установок. Эсминец Decatur также получит оборудование для обнаружения и сопровождения целей на дальней дистанции. Вновь переоборудованные корабли противоракетной обороны, как и их предшественники, будут размещены в Тихом океане. Всего ВМС США планируют иметь в своем составе 18 эскадренных миноносцев и крейсеров, способных осуществлять перехват баллистических ракет.
бпп
Зеленодольский судостроительный «Завод имени Горького» получил крупный заказ на строительство двух кораблей «Гепард» для Вьетнама. Этот заказ был получен от ФГУП «Рособоронэкспорт», представители которого подписали контракт на строительство кораблей проекта «Гепард–3.9» для Военно-морского флота Социалистической республики Вьетнам.
Боевые корабли проекта «Гепард» предназначены для охраны и патрулирования морских государственных границ. В конфликтных ситуациях «Гепарды» успешно используются для борьбы с воздушными, надводными и подводными противниками, для дозорной службы, огневой поддержки десанта.
(Зеленодольск, 10 января 2007г., «Татар-информ», Юлия Демченко).
http://tatar-inform.ru/news/economy/?id=46782.
Боевые корабли проекта «Гепард» предназначены для охраны и патрулирования морских государственных границ. В конфликтных ситуациях «Гепарды» успешно используются для борьбы с воздушными, надводными и подводными противниками, для дозорной службы, огневой поддержки десанта.
(Зеленодольск, 10 января 2007г., «Татар-информ», Юлия Демченко).
http://tatar-inform.ru/news/economy/?id=46782.
бпп
...Китайская пресса неоднократно сообщала в последнее время о планах строительства и приобретения для ВМС авианосцев. По мнению берлинской «Вельт», подоплекой новой военно-морской политики являются глобальные интересы Пекина. Зависимость КНР от импорта нефти и сырья, а также ее торговля требуют гарантии безопасности морских путей и их военной защиты в случае необходимости...
http://nvo.ng.ru/wars/2007-01-19/2_war.html
http://nvo.ng.ru/wars/2007-01-19/2_war.html
бпп
Арташес МАРКАРЯН,
капітан-лейтенант, кореспондент газети "Флот України"
З 1992 року на замовлення Міністерства оборони в різних проектних організаціях України пророблялося кілька варіантів проектів кораблів класу "корвет". Але жоден із запропонованих не задовольнив національні Військово-Морські Сили. Більш того, уже до кінця 90-х років стало очевидно: в області проектування корветів у вітчизняному ВПК і на самому флоті наступила криза. "Оборонка" практично вичерпала старий, ще радянський, науково-технічний потенціал, а військові моряки залишилися без засобів для проведення перспективних науково-дослідних конструкторських робіт для відпрацювання нових напрямків в області створення військово-морських озброєнь.
Державною програмою реформування і розвитку Збройних Сил України на період до 2015 року, а також проектів вітчизняних кораблебудівних програм, пріоритетним надводним кораблем для Військово-Морських Сил Збройних Сил України розглядається корвет - бойовий надводний корабель, водотоннажністю від 600 до 2000 т, оснащений засобами виявлення і поразки цілей у повітрі, на воді та під водою.
Однак робота представників українського ВПК з іноземними партнерами, участь у міжнародних тендерах і виставках сприяли тому, що проектанти кораблів вивчали не тільки перспективні сучасні зразки озброєння та військової техніки, але і впритул мали справу з вимогами іноземних військово-морських сил до кораблів класу "корвет" та відповідною технічною документацією.
Завдяки цьому фахівці Казенного дослідницько-проектного центру кораблебудування (КДПЦК) зуміли конкретно сформулювати задачі, розв'язувані вітчизняним кораблем класу "корвет", визначили його вигляд і тактико-технічні характеристики. Ці ідеї знайшли своє відображення у розробленому в КДПЦК проекті перспективного корабля класу "корвет", що одержав умовне найменування "Гайдук-21". "Батьком" проекту став Сергій Володимирович Кривко, головний конструктор проектів Казенного дослідницько-проектного центру кораблебудування (м. Миколаїв).
Можливості та призначення корабля
Корвет "Гайдук" призначений для дій у закритих морях і прибережних районах відкритих морів для боротьби з надводними кораблями і підводними човнами; бойової охорони (протиповітряної, протичовнової, протикатерної і протидесантної оборони) районів базування сил флоту, формування десантних загонів і конвоїв, районів дії мінно-тральних сил; бойової охорони конвоїв цивільних суден чи десантних загонів на переході морем; ведення технічної розвідки; участі у миротворчих операціях ООН і операціях по забезпеченню безпеки судноплавства, боротьби з піратством тощо.
У мирний час корабель може залучатися до патрулювання в морській винятковій економічній зоні, участі в охороні держкордону, попередження незаконної міграції, контрабанди, перевезення наркотиків.
Будова, оснащення та кількість особового складу корабля
Корпус корвета "Гайдук" - традиційний "монохал" з подовженим напівбаком, інтегральною надбудовою і розвитими фальшбортами, що прикривають зброю і палубні механізми. Непотоплюваність корабля й аварійна стійкість забезпечуються при затопленні будь-яких двох суміжних відсіків. Для дій в умовах застосування зброї масового ураження на кораблі обладнується зона колективного захисту цитадельного типу. Матеріал корпусу - високолегована кораблебудівна сталь. Надбудова виготовлена з морського стійкого до корозії легкого сплаву, а тумбоподібна щогла і фальшборти - з композитного матеріалу. Все це дозволило значно знизити радіолокаційну помітність корабля.
Також слід зазначити, що проектом передбачена, у принципі, необмежена мореплавність корабля, унаслідок чого застосування зброї на всіх досяжних швидкостях ходу можливе при хвилюванні моря до 5 балів включно. Для цього корабель оснащується активним заспокоювачем хитавиці.
На "Гайдуку" застосована комбінована двовальна дизель-газотурбінна установка схеми CODAG (удосконалена версія відомої установки М15), у складі якої використовуються сучасні дизелі фірми MTU серії 4000, а також перспективні газові турбіни і багатошвидкісні редуктори розробки ДНТЦ газотурбобудування "Зоря-Машпроект". Швидкість ходу до 20 вузлів забезпечується роботою дизелів.
З метою зниження рівня підводного шуму головні і допоміжні механізми будуть встановлені із застосуванням двокаскадної амортизації. Головні дизелі і дизель-генератори розміщуються у звукоізолюючих укриттях. На кораблі відсутній димар традиційної конструкції, що дозволило значно знизити теплову помітність судна.
Кількість штатних посад корабля відповідає діючим стандартам ВМС НАТО, а принцип розміщення житлових і санітарно-гігієнічних приміщень дозволить прийняти до складу екіпажу навіть до 20% осіб жіночої статі.
Також проектом передбачається реалізація комплексу заходів щодо запобігання забруднення навколишнього середовища.
Озброєння корвета
Для поразки надводних цілей на дальність до 130 км на кораблі буде встановлений російський протикорабельний ракетний комплекс "Уран-Е". Боротьба з повітряними цілями в ближній зоні (до 10 км), а також самооборона, у тому числі від низьколітких протикорабельних ракет, буде забезпечуватися зенітним комплексом ближнього рубежу "Каштан-М", теж російського виробництва. У носових секторах (недосяжних для "Каштана") корабель буде прикритий 30-мм 6-ти ствольною артустановкою АК-630М.
Для поразки надводних, наземних і повітряних цілей на відстані до 20 км на кораблі буде встановлений артилерійський комплекс у складі 100-мм полегшеної автоматичної артустановки А190Е (Росія) і оптронно-радіолокаційної системи керування стрільбою "Леопард-К" (Україна). До складу боєприпасів артустановки А190Е входить керований снаряд, що істотно підвищує можливості гармати в боротьбі з повітряними цілями.
Для поразки підводних човнів на дистанції до 10 км будуть встановлені два спарених торпедних апарати калібру 324 мм, що забезпечують стрільбу самонавідними торпедами.
На кораблі передбачається тимчасове базування корабельного багатоцільового гелікоптера середнього класу масою до 6 т (типу Lynx чи Dauphine). Для посадки гелікоптера в складних метеоумовах передбачена спеціальна оптична система забезпечення посадки, а також система фіксації і примусової посадки гелікоптера.
Оцінка бойової ефективності корвета "Гайдук" показала, що його ТТХ (для свого діапазону водотоннажності) знаходяться на рівні кращих світових зразків. Застосований у проекті комплекс заходів щодо зниження фізичних полів і підвищення скритності не має аналогів у вітчизняному кораблебудуванні за обсягом впровадження сучасних "стелс-технологій".
Терміни виконання робіт та ціна корабля
Виходячи з техніко-економічних показників ВАТ "Завод "Ленінська кузня", розрахункова тривалість будування головного корабля складає 36 місяців, а темп будування - один корабель у два роки. Такий темп будування кораблів для національних ВМС запропонований виходячи з прогнозу економічного становища в Україні. При нормальному фінансуванні можливо планувати здачу по одному кораблю щорічно.
Орієнтована вартість будівництва головного корвета "Гайдук" складає близько 125 млн. у.о. Вартість серійного корабля (5-го в серії) складе 110 млн. у.о.
Експортний потенціал сучасного вітчизняного корвета
Експортний потенціал такого корабля, як корвет "Гайдук", досить значний. Не секрет, що перш ніж з цим проектом познайомилися українські військові моряки, інтерес до нього виявив особисто прем'єр-міністр Малайзії, потім керівництво ВМС Індонезії, а нещодавно і сам султан Брунею. Однак, хочеться сподіватися, що все ж таки головним замовником нашого корвета стануть Військово-Морські Сили України.
Спеціальне обладнання корабля
Для виявлення повітряних (у зоні до 110 км) і надводних цілей (у зоні до 300 км) керування вогнем дрібнокаліберної артилерії на кораблі встановлюється багатофункціональний активно-пасивний радіо- і оптико-електронний комплекс "Мушкет-МЕК" (Україна).
Гідроакустична станція "Босфор" (Україна) буде забезпечувати виявлення й одночасний супровід до 8 підводних цілей на дистанції до 15 км і більш, у тому числі під шаром температурного стрибка.
Для цілей радіоелектронної боротьби буде застосовано інтегровану систему радіотехнічної обстановки і радіоелектронної протидії ТК-25-1Е (Росія). Для постановки пасивних перешкод і оманливих цілей радіолокаційним станціям наведення, а також радіолокаційній і телевізійній головкам самонаведення протикорабельних ракет, на кораблі встановлюється комплекс постановки пасивних перешкод ПК-10.
Для протидії боєприпасам з лазерними головками наведення встановлюється комплекс оптико-електронної протидії "Каштан-3" (Україна).
Для забезпечення радіозв'язку з кораблями, береговими командними пунктами і допоміжною авіацією, а також внутрішнього корабельного зв'язку, на корветі буде встановлений автоматизований комплекс зв'язку (Україна).
Для рішення навігаційних задач на кораблі буде встановлена система навігаційного устаткування, що включає також і дві навігаційні РЛС (Україна).
Для автоматизації бойової діяльністі командного складу на кораблі буде встановлена бойова інформаційно-керуюча система.
Тактико-технічні характеристики
Довжина найбільша - 85,47 м, довжина по КВЛ - 70,8 м, ширина найбільша - 10,15 м, ширина по КВЛ - 9,5 м, висота борту на міделі - 8,0 м, осадка по КВЛ - 3,1 м, осадка максимальна для повної водотоннажності з обліком занурення бульбового обтічника - 5,84 м. Водотоннажність: стандартна -
1040 т, повна - 1200 т. Швидкість повного ходу - не менш 32 вузлів, техніко-економічна швидкість - 14 вузлів. Дальність плавання - 3500 миль. Автономність по запасах провізії - 10* діб. Екіпаж - 52** (86) чол.
*повна місткість провізійних комор забезпечить збільшення автономності до 15 діб.
**у тому числі офіцерів - 10 чол., мічманів - 22 чол.
Історична довідка
Перше згадування про українських гайдуків (гайдамаків) зустрічається в історичних часописах, датованих початком ХVІІІ століття. Це були учасники своєрідних партизанських загонів, що виступали проти шляхетської знаті. Вони непомітно з'являлися, стрімко переміщалися, завдавали ворогу несподіваних ударів, а потім раптово зникали. На кшталт цим якостям, притаманним і сучасному українському бойовому корвету-невидимці, був названий і корабель "Гайдук-21".
Восени 2003 року відбулась презентація корвета "Гайдук-21", у тому числі і для фахівців вітчизняних ВМС, під час якої було оголошено, що в Україні створений проект перспективного корабля з елементами так званих "стелс-технологій".
Корвет "Гайдук" із самого початку розроблявся як корабель для Військово-Морських Сил України. Отже, з огляду на обмежені фінансові можливості держави, питанню зниження вартості створення й експлуатації корабля приділялась особлива увага.
Як близький прототип для "Гайдука" було вирішено вибрати підготовлений раніше проект корвета "Міраж". У ньому вже були відпрацьовані основні технічні рішення для створення морехідної "платформи" з низьким рівнем помітності. Цього вдалося досягти за рахунок використання так званих "стелс-технологій". Крім того, була врахована специфіка технології будування бойових кораблів на ВАТ "Завод "Ленінська Кузня". До речі, єдиного в Україні суднобудівного заводу, що зберіг досвід і виробничі потужності для будування малих бойових кораблів.
Версія для друку
капітан-лейтенант, кореспондент газети "Флот України"
З 1992 року на замовлення Міністерства оборони в різних проектних організаціях України пророблялося кілька варіантів проектів кораблів класу "корвет". Але жоден із запропонованих не задовольнив національні Військово-Морські Сили. Більш того, уже до кінця 90-х років стало очевидно: в області проектування корветів у вітчизняному ВПК і на самому флоті наступила криза. "Оборонка" практично вичерпала старий, ще радянський, науково-технічний потенціал, а військові моряки залишилися без засобів для проведення перспективних науково-дослідних конструкторських робіт для відпрацювання нових напрямків в області створення військово-морських озброєнь.
Державною програмою реформування і розвитку Збройних Сил України на період до 2015 року, а також проектів вітчизняних кораблебудівних програм, пріоритетним надводним кораблем для Військово-Морських Сил Збройних Сил України розглядається корвет - бойовий надводний корабель, водотоннажністю від 600 до 2000 т, оснащений засобами виявлення і поразки цілей у повітрі, на воді та під водою.
Однак робота представників українського ВПК з іноземними партнерами, участь у міжнародних тендерах і виставках сприяли тому, що проектанти кораблів вивчали не тільки перспективні сучасні зразки озброєння та військової техніки, але і впритул мали справу з вимогами іноземних військово-морських сил до кораблів класу "корвет" та відповідною технічною документацією.
Завдяки цьому фахівці Казенного дослідницько-проектного центру кораблебудування (КДПЦК) зуміли конкретно сформулювати задачі, розв'язувані вітчизняним кораблем класу "корвет", визначили його вигляд і тактико-технічні характеристики. Ці ідеї знайшли своє відображення у розробленому в КДПЦК проекті перспективного корабля класу "корвет", що одержав умовне найменування "Гайдук-21". "Батьком" проекту став Сергій Володимирович Кривко, головний конструктор проектів Казенного дослідницько-проектного центру кораблебудування (м. Миколаїв).
Можливості та призначення корабля
Корвет "Гайдук" призначений для дій у закритих морях і прибережних районах відкритих морів для боротьби з надводними кораблями і підводними човнами; бойової охорони (протиповітряної, протичовнової, протикатерної і протидесантної оборони) районів базування сил флоту, формування десантних загонів і конвоїв, районів дії мінно-тральних сил; бойової охорони конвоїв цивільних суден чи десантних загонів на переході морем; ведення технічної розвідки; участі у миротворчих операціях ООН і операціях по забезпеченню безпеки судноплавства, боротьби з піратством тощо.
У мирний час корабель може залучатися до патрулювання в морській винятковій економічній зоні, участі в охороні держкордону, попередження незаконної міграції, контрабанди, перевезення наркотиків.
Будова, оснащення та кількість особового складу корабля
Корпус корвета "Гайдук" - традиційний "монохал" з подовженим напівбаком, інтегральною надбудовою і розвитими фальшбортами, що прикривають зброю і палубні механізми. Непотоплюваність корабля й аварійна стійкість забезпечуються при затопленні будь-яких двох суміжних відсіків. Для дій в умовах застосування зброї масового ураження на кораблі обладнується зона колективного захисту цитадельного типу. Матеріал корпусу - високолегована кораблебудівна сталь. Надбудова виготовлена з морського стійкого до корозії легкого сплаву, а тумбоподібна щогла і фальшборти - з композитного матеріалу. Все це дозволило значно знизити радіолокаційну помітність корабля.
Також слід зазначити, що проектом передбачена, у принципі, необмежена мореплавність корабля, унаслідок чого застосування зброї на всіх досяжних швидкостях ходу можливе при хвилюванні моря до 5 балів включно. Для цього корабель оснащується активним заспокоювачем хитавиці.
На "Гайдуку" застосована комбінована двовальна дизель-газотурбінна установка схеми CODAG (удосконалена версія відомої установки М15), у складі якої використовуються сучасні дизелі фірми MTU серії 4000, а також перспективні газові турбіни і багатошвидкісні редуктори розробки ДНТЦ газотурбобудування "Зоря-Машпроект". Швидкість ходу до 20 вузлів забезпечується роботою дизелів.
З метою зниження рівня підводного шуму головні і допоміжні механізми будуть встановлені із застосуванням двокаскадної амортизації. Головні дизелі і дизель-генератори розміщуються у звукоізолюючих укриттях. На кораблі відсутній димар традиційної конструкції, що дозволило значно знизити теплову помітність судна.
Кількість штатних посад корабля відповідає діючим стандартам ВМС НАТО, а принцип розміщення житлових і санітарно-гігієнічних приміщень дозволить прийняти до складу екіпажу навіть до 20% осіб жіночої статі.
Також проектом передбачається реалізація комплексу заходів щодо запобігання забруднення навколишнього середовища.
Озброєння корвета
Для поразки надводних цілей на дальність до 130 км на кораблі буде встановлений російський протикорабельний ракетний комплекс "Уран-Е". Боротьба з повітряними цілями в ближній зоні (до 10 км), а також самооборона, у тому числі від низьколітких протикорабельних ракет, буде забезпечуватися зенітним комплексом ближнього рубежу "Каштан-М", теж російського виробництва. У носових секторах (недосяжних для "Каштана") корабель буде прикритий 30-мм 6-ти ствольною артустановкою АК-630М.
Для поразки надводних, наземних і повітряних цілей на відстані до 20 км на кораблі буде встановлений артилерійський комплекс у складі 100-мм полегшеної автоматичної артустановки А190Е (Росія) і оптронно-радіолокаційної системи керування стрільбою "Леопард-К" (Україна). До складу боєприпасів артустановки А190Е входить керований снаряд, що істотно підвищує можливості гармати в боротьбі з повітряними цілями.
Для поразки підводних човнів на дистанції до 10 км будуть встановлені два спарених торпедних апарати калібру 324 мм, що забезпечують стрільбу самонавідними торпедами.
На кораблі передбачається тимчасове базування корабельного багатоцільового гелікоптера середнього класу масою до 6 т (типу Lynx чи Dauphine). Для посадки гелікоптера в складних метеоумовах передбачена спеціальна оптична система забезпечення посадки, а також система фіксації і примусової посадки гелікоптера.
Оцінка бойової ефективності корвета "Гайдук" показала, що його ТТХ (для свого діапазону водотоннажності) знаходяться на рівні кращих світових зразків. Застосований у проекті комплекс заходів щодо зниження фізичних полів і підвищення скритності не має аналогів у вітчизняному кораблебудуванні за обсягом впровадження сучасних "стелс-технологій".
Терміни виконання робіт та ціна корабля
Виходячи з техніко-економічних показників ВАТ "Завод "Ленінська кузня", розрахункова тривалість будування головного корабля складає 36 місяців, а темп будування - один корабель у два роки. Такий темп будування кораблів для національних ВМС запропонований виходячи з прогнозу економічного становища в Україні. При нормальному фінансуванні можливо планувати здачу по одному кораблю щорічно.
Орієнтована вартість будівництва головного корвета "Гайдук" складає близько 125 млн. у.о. Вартість серійного корабля (5-го в серії) складе 110 млн. у.о.
Експортний потенціал сучасного вітчизняного корвета
Експортний потенціал такого корабля, як корвет "Гайдук", досить значний. Не секрет, що перш ніж з цим проектом познайомилися українські військові моряки, інтерес до нього виявив особисто прем'єр-міністр Малайзії, потім керівництво ВМС Індонезії, а нещодавно і сам султан Брунею. Однак, хочеться сподіватися, що все ж таки головним замовником нашого корвета стануть Військово-Морські Сили України.
Спеціальне обладнання корабля
Для виявлення повітряних (у зоні до 110 км) і надводних цілей (у зоні до 300 км) керування вогнем дрібнокаліберної артилерії на кораблі встановлюється багатофункціональний активно-пасивний радіо- і оптико-електронний комплекс "Мушкет-МЕК" (Україна).
Гідроакустична станція "Босфор" (Україна) буде забезпечувати виявлення й одночасний супровід до 8 підводних цілей на дистанції до 15 км і більш, у тому числі під шаром температурного стрибка.
Для цілей радіоелектронної боротьби буде застосовано інтегровану систему радіотехнічної обстановки і радіоелектронної протидії ТК-25-1Е (Росія). Для постановки пасивних перешкод і оманливих цілей радіолокаційним станціям наведення, а також радіолокаційній і телевізійній головкам самонаведення протикорабельних ракет, на кораблі встановлюється комплекс постановки пасивних перешкод ПК-10.
Для протидії боєприпасам з лазерними головками наведення встановлюється комплекс оптико-електронної протидії "Каштан-3" (Україна).
Для забезпечення радіозв'язку з кораблями, береговими командними пунктами і допоміжною авіацією, а також внутрішнього корабельного зв'язку, на корветі буде встановлений автоматизований комплекс зв'язку (Україна).
Для рішення навігаційних задач на кораблі буде встановлена система навігаційного устаткування, що включає також і дві навігаційні РЛС (Україна).
Для автоматизації бойової діяльністі командного складу на кораблі буде встановлена бойова інформаційно-керуюча система.
Тактико-технічні характеристики
Довжина найбільша - 85,47 м, довжина по КВЛ - 70,8 м, ширина найбільша - 10,15 м, ширина по КВЛ - 9,5 м, висота борту на міделі - 8,0 м, осадка по КВЛ - 3,1 м, осадка максимальна для повної водотоннажності з обліком занурення бульбового обтічника - 5,84 м. Водотоннажність: стандартна -
1040 т, повна - 1200 т. Швидкість повного ходу - не менш 32 вузлів, техніко-економічна швидкість - 14 вузлів. Дальність плавання - 3500 миль. Автономність по запасах провізії - 10* діб. Екіпаж - 52** (86) чол.
*повна місткість провізійних комор забезпечить збільшення автономності до 15 діб.
**у тому числі офіцерів - 10 чол., мічманів - 22 чол.
Історична довідка
Перше згадування про українських гайдуків (гайдамаків) зустрічається в історичних часописах, датованих початком ХVІІІ століття. Це були учасники своєрідних партизанських загонів, що виступали проти шляхетської знаті. Вони непомітно з'являлися, стрімко переміщалися, завдавали ворогу несподіваних ударів, а потім раптово зникали. На кшталт цим якостям, притаманним і сучасному українському бойовому корвету-невидимці, був названий і корабель "Гайдук-21".
Восени 2003 року відбулась презентація корвета "Гайдук-21", у тому числі і для фахівців вітчизняних ВМС, під час якої було оголошено, що в Україні створений проект перспективного корабля з елементами так званих "стелс-технологій".
Корвет "Гайдук" із самого початку розроблявся як корабель для Військово-Морських Сил України. Отже, з огляду на обмежені фінансові можливості держави, питанню зниження вартості створення й експлуатації корабля приділялась особлива увага.
Як близький прототип для "Гайдука" було вирішено вибрати підготовлений раніше проект корвета "Міраж". У ньому вже були відпрацьовані основні технічні рішення для створення морехідної "платформи" з низьким рівнем помітності. Цього вдалося досягти за рахунок використання так званих "стелс-технологій". Крім того, була врахована специфіка технології будування бойових кораблів на ВАТ "Завод "Ленінська Кузня". До речі, єдиного в Україні суднобудівного заводу, що зберіг досвід і виробничі потужності для будування малих бойових кораблів.
Версія для друку
Вообщем Украинцы спроектировали новый корвет-ГАЙДАМАК!
Длина наибольшая - 85,47 м, длинапо КВЛ - 70,8 м, ширина наибольшая - 10,15 м, ширина по КВЛ - 9,5 м, висота - 8,0 м, Водоизмещение: стандартное -
1040 т, полное - 1200 т. Скорость 32 вузлів,Эконом ходом- 14 вузлів. Дальность плавания- 3500 миль. Автономность по - 10* суток. Экипаж - 52** (86) чел.Стелс технология.Вооружение российское пкрУранЭ.зрак Каштан,ау АК-190Э,та 324мм Honeywell(амер),ак-630м.Электроника украинская.Вертолет китайский Dauphin,или SeaLynx.Энерг.установка Дизель-газотурбинная по схеме GODAG.Цена ЧУДА 110у.е
Длина наибольшая - 85,47 м, длинапо КВЛ - 70,8 м, ширина наибольшая - 10,15 м, ширина по КВЛ - 9,5 м, висота - 8,0 м, Водоизмещение: стандартное -
1040 т, полное - 1200 т. Скорость 32 вузлів,Эконом ходом- 14 вузлів. Дальность плавания- 3500 миль. Автономность по - 10* суток. Экипаж - 52** (86) чел.Стелс технология.Вооружение российское пкрУранЭ.зрак Каштан,ау АК-190Э,та 324мм Honeywell(амер),ак-630м.Электроника украинская.Вертолет китайский Dauphin,или SeaLynx.Энерг.установка Дизель-газотурбинная по схеме GODAG.Цена ЧУДА 110у.е
Секреты грузинской армииВооружённые силы Грузии состоят из...Общая численность - около 25 тысяч человек.
Мобилизационный резерв...
ВМС Грузии составляют:
1). Скоростные пограничные катера, более известные как «Гриф», в
количестве ...
2). 2 больших десантных корабля. На их вооружении имеются ...
Береговая охрана
Плавсредства береговой охраны (БО) Грузии имеют буквенно-цифровые номера, пишущиеся через дефис, на борту надпись – «Coast Guard». По некоторым сообщениям, Михаил Саакашвили планирует объединить БО с ВМС. Состав: http://osinform.ru/2007/02/14/sekrety_gruzinskoj_armii
Мобилизационный резерв...
ВМС Грузии составляют:
1). Скоростные пограничные катера, более известные как «Гриф», в
количестве ...
2). 2 больших десантных корабля. На их вооружении имеются ...
Береговая охрана
Плавсредства береговой охраны (БО) Грузии имеют буквенно-цифровые номера, пишущиеся через дефис, на борту надпись – «Coast Guard». По некоторым сообщениям, Михаил Саакашвили планирует объединить БО с ВМС. Состав: http://osinform.ru/2007/02/14/sekrety_gruzinskoj_armii
бпп